Народилася я 1 березня 1980 року у місті Києві.
З 1986 по 1996рр. навчалася у с/ш №125, на той час, Дарницького району.
У період з 1996 по 2001 рік навчалася у КНУ ім. Т.Шевченка на біологічному факультеті. Потім було навчання у аспірантурі Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України за спеціальністю клітинна біологія та генетична інженерія. Після закінчення аспірантури продовжила свою наукову діяльність, працюючи у цьому ж інституті на посаді інженера 1-ї категорії.

У 2008 році вирішила докорінно змінити свою професійну діяльність та за результатами конкурсного відбору отримала посаду головного спеціаліста відділу зв’язків з політичними партіями та громадськими організаціями Управління внутрішньої політики Київської облдержадміністрації. Стомившись від від недолугого менеджменту та неможливості здійснення хоч якихось змін, звільнилася з держслужби та з кінця 2009 року працюю як самозайнята особа у сфері інформаційних технологій.

Усе своє свідоме життя я вболіваю за наше місто, його мешканців та усіх громадян і державу в цілому. Прикро, що для наших працьовитих та невтомних людей кожен новий день – це нове випробування. Чи то пересування містом у громадському транспорті, чи піша прогулянка, спроба припаркувати автомобіль, відвідування магазинів, громадських установ, організацій, намагання влаштувати дитину у дитячий садок або ж будь-яка інша буденна діяльність перетворюється для наших людей на суцільний стрес та викликає появу негативних емоцій.

Не раз мені доводилося захоплюватися тим, наскільки комфортно, з «думкою про Людину» облаштовані європейські міста. Вся інфраструктура продумана до найменших дрібниць: кожен тротуар, перехрестя, зупинка громадського транспорту, місце для парковки, МАФ, рекламний плакат – все має своє суворо визначене місце та архітектуру. Громадський транспорт рухається з точністю до хвилини, кількість маршрутів та розклад руху ідеально розраховані. Все це не може не вражати і не викликати подиву, чому ж у нас не так, і як люди спромоглися змусити владу на всіх рівнях працювати в інтересах громади?! Насправді, вважаю, що всі ці здобутки є результатом активної громадянської позиції та величезної поваги громадян до самих себе, через що вони серйозно підходять до вибору людей, які представляють їх інтереси в органах влади, суворо контролюють їх роботу, а також чітко усвідомлюють, що лише тісна співпраця громадян з посадовцями може дати хороші результати. Люди, з поваги до себе, не можуть дозволити, щоб обраний ними представник влади, якому вони висловили СВОЮ довіру, знехтував їх інтересами.

Я, як громадська активістка, як уродженка Києва, яка живе в цьому місті і у подальшому планує тут залишатися, пропоную вам, шановні кияни, довірити мені свій голос на цих виборах, щоб я, ставши депутатом Київради, отримала розширені можливості для реалізації програми дій, запропонованої командою ДемАльянсу «Місто, зручне для життя», та спробувала реалізувати нашу з вами спільну мрію про якісне та гідне життя у нашому улюбленому місті. Спробуймо не допустити до влади чергового представника чиїхось великих бізнес -інтересів. Поважаймо себе, своє право голосу, бо поважають тих і рахуються лише з тими, хто сам себе поважає!